Методичні розробки уроків

              КОНСПЕКТ   УРОКУ  В 6 КЛАСІ  НА   ТЕМУ:

«СПИРИДОН  ЧЕРКАСЕНКО. «МАЛЕНЬКИЙ  ГОРБАНЬ».

ОБРАЗ  ПАВЛИКА – ДУШЕВНО КРАСИВОГО І ЩЕДРОГО

ХЛОПЧИКА»

                                                                                                              

Мета: розкрити душевний світ головного героя оповідання,  дослідити

           конфлікт  між добром  і злом; вчити  учнів складати план-характеристику

           образу літературного героя, висловлювати власні міркування про вдачу

           хлопчика та його поведінку, порівнювати героя з іншими персонажами;

           формувати усвідомлення неповторності і багатства внутрішнього світу

           людини;

            розвивати вміння аналізувати образи твору, їхню поведінку, життєвий

            вибір;

            сприяти вихованню людяності, гуманності, умінню пробачати.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: текст твору.

Запис на дошці:  Найкращий засіб від образи – пробачення.

                                                                                         Сенека.

                              Усі люди красиві, як добрі…

                                                        Г. Тютюнник.

                                             ПЕРЕБІГ   УРОКУ

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ  ОПОРНИХ  ЗНАНЬ  УЧНІВ.

 «Мозковий  штурм»

–       Діти, що ви найбільше цінуєте в людях? (Складання шкали цінностей)

                                                    |         |

                                       ------  Людина------ 

                                                   |         |

–       Для  письменника Спиридона Черкасенка на першому місці завжди були гуманність, людяність, благородство, безмежна віра в людину.

–       Як ви розумієте значення слова гуманність?

                                                   |          |

                       -------  Гуманність---------

                                                    |         |                      

Робота зі словником. Учні записують визначення в зошити.

Гуманність – це людяність, почуття любові до людей, повага до їх гідності.

І І. ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  Й  МЕТИ  УРОКУ.

         Учитель знайомить учнів із темою, метою уроку.

 Озвучення очікуваних результатів.

«Думаю, робота  над  образом  Павлика  буде  . . . . , тому що . . . »

І І І. СПРИЙНЯТТЯ  Й  УСВІДОМЛЕННЯ  НАВЧАЛЬНОГО  МАТЕРІАЛУ.

1.     Бесіда за текстом. Постановка проблемного питання.

–       Що вас найбільше вразило в оповіданні?

–       Назвіть головних героїв.

–       Важко чи легко живеться таким, як Павлик, у сучасному світі? Чому? (Запис на дошці)

–       Це проблемне питання, на яке ми дамо відповідь наприкінці уроку.

Інсценізація уривку оповідання ( поч. ІV розділу до слів  «А що ти, горбатий, робиш? Га? Ось я тобі!..»).

–       Який конфлікт відбувся між Павликом і Захарком?

–       Як інші діти поставилися до вчинку Захарка?

–       Поясніть, чому, на вашу думку, Павлик відмовився бити Захарка й заборонив робити це дідусеві?

–       Чи можна цей момент вважати кульмінацією твору?

–       З’ясуйте тему й основну думку оповідання.

2.     Порівняльна характеристика Павлика і Захарка.

Отже, у творі зображено двох  хлопчиків. Які вони?

–       Що між ними спільного?

     – Прочитайте, запишіть у кола й порівняйте зовнішність хлопців.

–       Якими були їх характери, вчинки? (Відповідаючи, учні посилаються на текст, наводять цитати  на  підтвердження своєї думки.)

–       Отже, абсолютно різні зовні, хлопчики виявилися різними й внутрішньо.

3.     Міні – дослідження.

– Які дві моральні категорії стикаються у творі? (Добро – зло.)

–       Що у творі представляє добро?

–       А що, на вашу думку, є злом?

(Учні заповнюють схему, відповідаючи на запитання вчителя).

–       Хто з героїв твору на якому боці знаходиться? Обґрунтуйте.  

–       Можна сказати, що добро – це світло, а зло – темінь і вони у творі протиставляються?

–       Як називається такий прийом протиставлення в художньому творі?

Запишіть у схему.

–       Чи винен хлопчик у тому, що народився калікою? Що стає джерелом його страждань?

Каліцтво            горб        самотність,  нещастя          кара за батьків гріх.

      – Чи зробило каліцтво Павлика поганою людиною?

4.     Аналіз образу головного героя.

4.1.         Рольова гра «Павлик».

Учень, що грає роль головного героя, відповідає на запитання:

–       Де ти народився?

–       У якій сім’ї ти виріс?

–        Чи любила тебе неня? А ти її?

–       Який у тебе дідусь?

–       Які ігри тебе цікавлять?

–       Чому ти обираєш для гри дівчаток?

–       Через що часто зазнаєш жорстоких, нерозумних кпинів з боку інших дітей?

–       Чому часто плачеш?

–       Куди любиш мандрувати самотою?  

–       Чому ти висмикнув паличку із гнізда жайворонка?

–       Чи страшно тобі було, коли Захарко накинувся на тебе з кулаками?

–       Чому ти не помстився своєму кривдникові?

4.2.         Складання плану – характеристики образу Павлика.

                             Орієнтовний план

1.     Павлик – головний герой оповідання Спиридона Черкасенка «Маленький горбань».

2.     Портрет персонажа.

3.     Його уподобання, заняття.

4.     Поведінка, вчинки.

5.      Стосунки з однолітками, рідними.

6.     Риси характеру.

7.     Моє ставлення до героя.

8.     Гідна поведінка хлопчика – як позиція особистості.

         

4.3.         Складання усного твору - характеристики героя за планом.

5.     Діалог з учнями.

      –  У чому сила маленького, нещасного, беззахисного Павлика?

–       У чому його краса?

–       Чи погоджуєтеся ви зі словами героїні повісті Г. Тютюнника «Вогник далеко в степу», що всі люди красиві, як добрі?

–       Чи справедливі слова давнього філософа Сенеки, що найкращий засіб від образи – пробачення? Обґрунтуйте.

–       Уявіть, що ви знаходитеся серед героїв оповідання. Чи є у творі моменти, у перебіг яких вам хотілося б утрутитися, дати якусь пораду, щось змінити?

–       Якщо так, то якими б були ваші вчинки, поведінка?

–       Як би поводилися ви, якби Павлик був вашим сусідом, однокласником?

I V. ПІДСУМОК  УРОКУ.

1.     Дайте відповідь на проблемне питання уроку.

2.     «Мікрофон».

Після цього уроку я зрозумів . . . .   .

V. ЗАКЛЮЧНЕ  СЛОВО  ВЧИТЕЛЯ.

Проаналізуйте свою поведінку і поводьтеся так, як радив великий педагог

В. О. Сухомлинський:

 «Умій відчувати поруч із собою людину, умій розуміти її душу, бачити в її очах складний світ – радість, горе, біду, нещастя. Своєю поведінкою, своїми вчинками не завдавай людині болю, образи, хвилювання. Умій виховатися так, щоб ти «не сипав сіль» на чужі болючі рани, щоб там, де треба, затамував подих, щоб не сміявся тоді, коли всім сумно. Не втрачайте людської гідності, не принижуйте інших.» 

V I. ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ. 1. Придумати продовження оповідання (достатній  рівень).   2. Написати твір-роздум «Краса людської душі» (високий рівень).

КРАСА  І  МУДРІСТЬ  ПРИСЛІВ’ЇВ  І  ПРИКАЗОК  ЯК  ЖАНРУ  ФОЛЬКЛОРУ

                                                Урок – подорож  у  5  класі

Мета: ознайомити учнів із одним із жанрів усної народної творчості – прислів’ями та приказками; розглянути їх тематику; вчити розрізняти прислів ’я та приказки, пояснювати їх зміст;

           розвивати мислення, мовлення, допитливість;

          виховувати шанобливе ставлення до кмітливості та мудрості народу.

Обладнання: запис на дошці, збірки народних прислів ’їв та приказок, картки із

           завданнями, аудіозапис.

Тип уроку:  урок засвоєння нових знань.

                                                    ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. Оголошення теми й мети уроку.

1. Створення комфортного психологічного настрою.

 – Діти, сьогодні вранці я отримала термінове повідомлення. Нас із вами запрошують жителі сусідньої галактики на допомогу. Їм стало відомо про те, які ви розумні й кмітливі, як швидко й добре допомогли мешканцям країни Звертання.

    То ж як? Допоможемо? Відправимося в міжгалактичну подорож?

Що нам буде потрібним у подорожі? (Кмітливість, уважність, працьовитість…)

Піднесіть руки вгору й упіймайте те, що вам допоможе під час подорожі, пригорніть до серця й не відпускайте.

2. Визначення мети й маршруту.

 А куди ми попрямуємо, дізнаємося, розгадавши ребуси (додаток 1).

Дійсно, сьогодні ми вирушимо до двох планет – Прислів’я  та Приказка. З’ясуємо їх красу й мудрість, тематику. Мета уроку – навчитися розрізняти ці жанри фольклору.

ІІ. Основна частина.

Слово вчителя.

Прислів’я  та Приказка – це держави минулого, сьогодення й майбутнього. А їхні мешканці – люди, звичайні громадяни, як і ми з вами. Вони і створили ці могутні, вічно живі й мудрі країни.

Учені-фольклористи вважають, що прислів’я  та приказки створені народом ще в первісні часи. Виникають вони й нині, але передаються з покоління в покоління лише найзмістовніші, найбільш влучні.

Отож, вирушаймо! ( На екрані заставка, лунає космічна музика).

На планеті  Прислів’я

Ми опускаємося на планету  Прислів’я.

Що ж означає це слово? (Відповіді учнів)

1.     Зверніть увагу на плакати, що висять біля брами. Прочитайте їх та поясніть, що вони означають.

                                  ЗА   РІДНИЙ   КРАЙ    ЖИТТЯ   ВІДДАЙ

                             НАВІТЬ   ПТАШКА   МАЄ   РІДНУ   ЗЕМЛЮ

             Ці слова є девізом для жителів планети.

                

          Мандруємо далі пішки

Життя у мешканців цієї планети дуже цікаве. Вони  спостережливі, дотепні люди. Про все, що з ними відбувається,  говорять прислів’ями.

        

2.     Робота в групах ( по 4 чоловіки).

Завдання: прочитайте прислів’я, вміщені в підручнику, з’ясуйте їх тематику. Доведіть.

3.     Творча робота  «Конструювання».

Я чую крики про допомогу. Що сталося?

У мешканців планети  Прислів’я біда – у друкарні зламався верстат, і всі прислів’я переплуталися. Давайте допоможемо. Відновіть прислів’я та поясніть їх зміст.

Книга вчить                  тисячі людей навчає.

Дім без книги               ось найкраще навчання.

Одна книга                    як на світі жить.

Читання                          хата без вікна.

         

Фізкультхвилинка.

Учні пантомімою показують прислів’я, інші відгадують і повторюють.

Мешканці планети  Прислів’я нам вдячні за допомогу й  запрошують частіше приїздити до них у гості.

Що ж таке прислів’я? Які особливості прислів’їв?

На планеті  Приказка

1.     А наша подорож продовжується. Рухаємося далі. ( На екрані заставка, лунає космічна музика).

Наближаємося до планети  Приказка. Які цікаві назви міст! Прочитайте їх і поясніть, що вони означають. Які люди живуть у цих містах?

                                                Із   вогню  та  в  полум’я

                                  Ганятися  за  двома   зайцями

                                   Косо,  криво,  аби   живо

Скажіть, прочитані нами приказки мають позитивне чи негативне забарвлення?

2.     Але не всі  приказки негативного змісту. Прочитайте наступні й визначте, які з них позитивні ( +), а які  негативні (-). Уведіть їх у речення.

                                          Хата, мов лялечка.

                                         Живе, як у Бога за дверима.

                                         Повзе, як черепаха.

                                         Хороша, як маківка в городі.

                                           Хата, мов хлів.

                                          Хороша, як курка в дощ.

            

Зіставлення понять.

1    Прислів ’я та приказки дуже схожі, але мешканці цих планет ображаються, коли їх плутають.

У чому ж різниця між ними? З’ясуємо це, заповнюючи кола Вена.

       Розподільна робота на розпізнавання понять.

Прочитайте висловлювання, визначте, які з них є прислів’ями, а які – приказками. Доведіть.

                                          Вік живи, вік учись.

                                          Косо, криво, аби живо.

                                          Хвороба  нікого не красить.

                                          І за холодну воду не братися.

                                         Так треба жити, щоб нікому зла не чинити.

ІІІ. Підсумок.

Наша подорож завершується. Повертаємося додому. (На екрані відео).

Я сподіваюся, що ці чудові планети вас зачарували. Вони живі, у них є майбутнє. Адже прислів’я та приказки виникають і в наш час.

 – Яка роль прислів’їв  і приказок у мовленні? ( Вони збагачують нашу мову, допомагають стисло й образно висловити думку.)

Ось чому необхідно запам’ятовувати  прислів’я і  приказки та вживати їх у власному мовленні.

ІV. Д/З.

1.     Вивчити правила, прислів’я та приказки ( 20).

2.      Скласти розповідь про друга, використовуючи прислів’я та приказки.

Іменник  як  частина  мови: загальне  значення, морфологічні  ознаки, синтаксична  роль

Мета: поглибити знання учнів про іменник як самостійну частину мови,

           формувати  вміння розпізнавати  іменники  в  реченнях, визначати  їх 

          морфологічні   ознаки  й  синтаксичну  роль;

          розвивати  увагу  учнів,  удосконалювати  вміння  працювати  з  опорними 

          таблицями, мислення, пам’ять;

          виховувати естетичні  смаки, любов  до  рідного  слова.

Тип  уроку:  комбінований.

                                                  ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення  епіграфа  уроку, робота з ним.

Як  парость  виноградної  лози,

Плекайте  мову. Пильно й ненастанно

Політь бур’ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде…

                                                  М. Рильський

Як  ви  розумієте  вислів  М. Рильського?

Чи згодні ви з ним? Ці слова будуть епіграфом до нашого уроку. Запишіть їх у зошити.

ІІІ. Актуалізація  опорних  знань  учнів.

Сьогодні ми зробимо ще один крок до оволодіння мовою, але спочатку пригадаємо матеріал попереднього уроку.

Прийом «Неповне речення».

·        На попередньому уроці ми почали вивчати розділ науки про мову . . .

·        Морфологія вивчає . . .

·        Частин мови в українській мові . . .

·        Їх поділяють на . . .

·        Самостійних частин мови . . .

·        Це . . .

·        Їх ознаки . . .

·        Службових частин мови . . .

·        Це . . .

·        Службові частини мови відрізняються від самостійних тим, що . . .

·        Особливою частиною мови є . . . , тому що . . .

Практична  робота.

Завдання:   визначити й надписати всі частини мови в епіграфі.

ІV. Оголошення  теми  й  мети  уроку.

Тему сьогоднішнього уроку ви дізнаєтеся, пройшовши лабіринтом.                                                                                                

Отже, яка тема уроку? Запишіть у зошити.

Якою, на вашу думку, буде мета уроку?

Що ви очікуєте від вивчення теми «Іменник»?

V. Сприйняття  й  засвоєння  навчального  матеріалу. 

1. Слово вчителя.

– Яких частин мови в епіграфі найбільше?

Іменник є однією з найуживаніших частин мови. Учені дослідили,що половина слів, наявних у нашій мові, є саме іменниками. Це, очевидно, тому,  що  він дає назви всьому, що нас оточує. А світ такий велетенський! От і виходить, що майже кожне друге слово в нашій мові – іменник.

Спостереження показали, що іменник – це перша частина мови, яка з’являється в мовленні дітей. Їх оточує світ речей, і вони жадібно прагнуть дати назви всьому, що бачать.

2. Опрацювання  теоретичного  матеріалу.  

    2.1.   Бесіда.                                                                            

¾   Що ж це за частина мови – іменник?

¾   Що ви пам’ятаєте про нього з початкових класів?

¾   Порівняємо з визначенням, поданим у підручнику.

¾   Доведіть, що іменник – самостійна частина мови.

2. 2. Робота  з  опорною  схемою.

Робота в парах.

Розгляньте схеми й скажіть, що нового про іменник ви вивчите у 6-ому класі.

        Рід: чоловічий

                жіночий

                середній

                 спільний

Число:   однина

               множина

               тільки однина

               тільки множина

Відмінки: Називний

                   Родовий

                     Давальний

                    Знахідний

                    Орудний

                    Місцевий

                     Кличний

Відміна:    І, ІІ, ІІІ, ІV

Група:       тверда, м’яка, мішана

Синтаксична  роль: підмет, присудок, додаток, означення,обставина.

3.  Закріплення знань.

  3. 1. Гра «Впізнай  іменник».

Два, двійка, подвоєння, двоє.

Зелений, зеленіє, зелено, зелень.

Читати, прочитаний, читанка, читацький.

3. 2. Розподільний  диктант («Естафета хвилинних випробувань»).

Назви  предметів	Назви  ознак	Назви  дій

Спостереження, вікно, сміливість, господарювання, посуд, покірність, книга, стіл, ліжко, голубінь, шикування, перебіг, блакить, будинок, одруження, рушник.

3. 3. Лінгвістична  задача.

Записати іменники у дві колонки, підкреслити першу букву в кожному слові.

Однина	Множина

Доля, народи, емоції, озеро, приклади, радощі, берег, родзинка, експеримент, дочка, олівці, птахи, іграшка, абрикоси, дерева,  ліс, оса, експонати.

¾   Яке прислів’я можна скласти з перших літер? Запишіть його. Поясніть, як його розумієте. Підкресліть члени речення. Визначте синтаксичну роль іменника.

Добре  діло  не  пропаде.

3. 4. Хвилини  народної  мудрості (робота  в  парах).

Запишіть прислів’я, знайдіть у них іменники, визначте їх рід, число, відмінок.

Гостре  словечко . . .

Де  сила  не  візьме . . .

Книга  вчить,. . .

Слово  чемне . . .

Яка  головонька, . . .

Людина  без  друзів . . .

там  розум допоможе.

кожному  приємне.

що  дерево  без  коріння.

така й  розмовонька.

коле  сердечко.

як  на  світі  жити.

3. 5. Гра «Знайдіть  нові  слова».

Знайдіть  іменники, що заховалися  у  словосполученні  самостійні частини  мови.

VI.  Підсумок  уроку. Оцінювання, самооцінювання  в  картках успіху.

Колективне виконання алгоритму (додаток).

VII.  Д/З. Сер. рівень: §15, впр. 231.

                Дост. рівень: виписати з підручника л-ри 5 речень з іменниками. Визначити їх

                                       рід, число, відмінок, синт. роль.

                Високий  рівень: скласти лінгвістичну казку «Пригоди  іменника». 

                                    УРОК – РОЗМОВА   ПРИ  СВІЧІ

Іван Малкович. «Із янголом на плечі». Глибокі роздуми сучасного поета про те, якою повинна бути людина

Мета:  познайомити школярів з Іваном Малковичем — видатним митцем слова; проаналізувати ідейно-художній зміст його вірша; вміти словесно відтворювати світ, відображений в образах поезії; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, образне мислення, увагу, спостережливість, уміння аналізувати прихований зміст твору І. Малковича;

виховувати почуття пошани до творчості письменника.

Тип уроку:  засвоєння нових знань.

Обладнання:  портрет І. Малковича, міні-виставка книжок видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га», електронна презентація, аудіозапис, свіча, янгол.

                                                           ПЕРЕБІГ  УРОКУ

І. Організаційний момент.

Створення комфортного психологічного мікроклімату.

Лунає тиха лірична музика, горить свіча                                     (слайд 1)

Слово вчителя 

Погляньте: он горить свіча – палає,

До вас вона щось промовляє.

Прислухайтесь, уважно придивіться

І враженнями з нами поділіться.

– Діти, які почуття виникли у вас, коли ви слухали музику й дивилися на полум’я свічі?

(Учні відповідають «ланцюжком»).

ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Ґронування.

Символом чого є свіча?                         |      |

                                                  --------СВІЧА -------                               

                                                                |       |

Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок – розмова при свічі, що вимагає від нас відвертості, щирості.

На уроці ми познайомимося з біографією і творчістю сучасного поета Івана Малковича, прочитаємо й проаналізуємо його вірш «Із янголом на плечі».

Тема уроку . . .                                                                                 (слайд 2)

Мета уроку . . .                                                                                 (слайд 3)

Запишіть у зошити тему уроку.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1.      Знайомство з біографією поета:

а) перегляд презентації;                                                    (слайди 4 – 14)

б) прегляд книжкової виставки;

в) ґронування

                                   

      поет                           ІВАН  МАЛКОВИЧ                         музикант

                         видавець                           перекладач

2.      Слово вчителя.

Про письменника ми довідуємося не лише з біографічних матеріалів, а й із його творів.

Визнання прийшло до І. Малковича у 19-річному віці. Його було названо кращим поетом на семінарі молодих українських авторів.                               (слайд 15)

Ми ж познайомимося з віршем «Із янголом на плечі».

3.      Притча.

До чоловіка звернувся янгол:

- Хочеш, я покажу тобі твоє життя?

- Хочу,- відповів чоловік.

   Янгол підняв його над землею и чоловік побачив своє життя і дві пари слідів від ніг, які йшли поряд.

- Хто це поряд зі мною?

- Це я,- відповів янгол, - я супроводжую тебе все твоє життя.

- А чому інколи залишається тільки одна пара слідів?

- А це найтяжчі періоди в твоєму житті,- відповів янгол.

- І ти покидав мене в найтяжчі хвилини? Як ти міг?- схвильовано запитав чоловік.

- Ні,  це я ніс тебе на руках,- відповів янгол.

4.      Асоціативний кущ.

Хто ж такий янгол?         

                                                                    |       |

                                        --------- ЯНГОЛ ---------

                                                                   |         |

5.      Робота з текстом поезії «Із янголом на плечі».

5.1. Виразне читання вірша вчителем чи заздалегідь підготовленим учнем.

5.2.  Естетична пауза.

5.3. Поділіться думками.

  - Чи сподобався вам вірш?

  -Які почуття він викликав у вас? За допомогою яких кольорів ви могли б їх передати?

  - Які картини ви уявляли, слухаючи поезію?

5.4. Словникова робота.

5.5. Читання вірша учнями мовчки.

5.6. Виразне читання вірша вголос

5.7. Аналіз змісту поезії.

 -    Коли саме, на вашу думку, відбувається дія в поезії – у минулому чи зараз? Поясніть, чому ви так думаєте.

 -   Хто є ліричним героєм?

 -  Чи можна сказати, що ліричний герой – подорожній? Чому? Де він іде?

 -    Намалюйте дорогу. Де саме на ній стоятиме ліричний герой? Обґрунтуйте.

 -  Який він?  (Самотній)

 -   Куди він іде? ( «В невороття», « в ніде»). Чому? (Бо життя не можна повернути назад).

 -  Коли він іде? (Краєм світу, уночі). Чому саме «краєм світу», і чому «уночі»?

 -   Що єдине освітлює його шлях?

 -    Що символізує у творі свіча? (Надію).

 -    Як він рухається? («Лелійно, як дитя», тиняється по світі). Поясніть, як ви розумієте цей вислів.

 -  Чи має ліричний герой мету?

 -    Що його підганяє, «штовхає в спину»? (Саме життя).

 -    Що у творі є символом життя?

 -    Яким є життя ліричного героя? (Сірим, важким, безрадісним).

 -    Що вирує навколо нього? ( «Віє вітер вировий», «виє Ірод моровий»).

 -    Що символізують ці образи? (Зло, прешкоди на життєвому шляху, нещастя).

 -    І хто єдиний не покидає ліричного героя, хоч як йому важко?

 -   Що уособлює янгол у цій поезії? (Охоронець, добро, вірність).

 -   Янгол у творі – це те світле, що є в людині.

 -    Чи можна сказати, що вірш, незважаючи на темну кольористику, є оптимістичним? (Так, янгол хоча й «стогне, ледь живий», але все ж охороняє ліричного героя, не покидає його)

 -   Із яким проханням ліричний герой звертається до свого янгола?

 -    Поясніть, як ви розумієте ці слова.

 -    Яка тема вірша? (Зображення людини, яку «янгол на плечі» хоче уберегти від лиха, зла й жорстокості).                                                                  (слайд 16)

 -    Яка його основна думка? (Усім нам потрібна підтримка, спрямування до добра, а не до зла. Кожна людина повинна втримати свого янгола-охоронця на плечі).

 -    Визначте віршовий  розмір поезії. (4-стопний хорей).                                

6.       Слово вчителя.

Цей вірш дав назву збірці Івана Малковича «З янголом на плечі». Вона була видана в 1997 році.

 Вірші Івана Малковича не залишають байдужими композиторів і співаків. На його тексти пишуть музику Тарас Чубай, Віктор Морозов та Марія Бурмака.         (слайд 17)

На слова вірша «З янголом на плечі» написано дві пісні. Одну написав Тарас Чубай, і виконує її гурт «Плач Єремії», а іншу написала й заспівала Марічка Бурмака.

Пропоную вам прослухати цю пісню у її виконанні.

7.      Слухання пісні «З янголом на плечі» у виконанні М. Бурмаки.                  (слайд 18)

Чи сподобалася вам пісня?

8.      Робота з теорії літератури.

Поезія має підзаголовок «Старосвітська балада». Давайте з’ясуємо, чому автор саме так визначив жанр твору.

Що таке балада? Які ознаки балади є у творі?                               

ІV. Підсумок уроку.

«Незакінчене речення»                                                           (слайд 19)

Сьогодні на уроці я замислився . . .

Сьогодні на уроці я зрозумів . . .

V. Оцінювання, самооцінювання.

Учні заповнюють «Картки успіху».

VІ. Домашнє завдання.                                                           (слайд 20)

1.      Вивчити вірш напам’ять.

2.      Написати твір-мініатюру на тему: «Янгол-охоронець у моєму житті».

Заключне слово вчителя.

Свіча горить, горить і не згасає

І наші душі сповнює теплом.

Свіча горить і не згасає –

І щастя птах торкає нас крилом…

Бажаю усім,щоб янгол-охоронець ніколи не полишав вас.